-
1 жить
живать1) жити, (уменьш. житоньки), (быть в живых) животіти, (описательно) топтати ряст. [Поет живе в серцях свого народу (Самійл.). Житоньки треба. Або ви скажете мені всю правду, або вже вам не животіть на світі (Крим.). Так моїй Марусі не животіти? скрикнув Наум (Квітка). Не довго з того часу стара ряст топтала - за тиждень і переставилася]. Жил бы вечно кто - жив-би віки вічні, віку не було-б кому. Приказал долго жить - упокоївсь, зійшов з цього світу, казав довго жити, (реже) переставився;2) Жить где, как - жити, поживати, (пребывать) пробувати, проживати, (иметь жилище) мешкати, сидіти, домувати. [Житимеш у тітки. Та буду без отця й без матері поживати. Не на те тільки мусимо працювати, щоб люди по людському пробували, їли, вдягалися і т. и. (Грінч.). Тимоха пробував собі молодиком (Грінч.). Проживай, моя ясочко, веселою (М. Вовч.). Як їхатиме вона додому, то під'їде до нашої хати,- я їй сказала, де ми, сидимо. Петро сидить над річкою коло кузень, та кіньми туди не заїдете. Він не був їм ані сват, ані брат, лишень сидів з ними через город (Стеф.). Дак воно й Козлиха там мешка? Матрона римська у турмі домує! (Л. Укр.)]. Жить весь век - вікувати. [Чи у небі, чи у пеклі скажуть вікувати? (Рудан.)]. Ж. лето, зиму - літувати, зимувати [Літуватимем на хуторі, зимуватимем у Київі]. Ж. богато, широко, припеваючи - розкошувати, жити в розкошах, у достатках. Ж. привольно, на просторе - буяти. [Молодіж кидала на все літо рідні курені і серед степового простору у дикій волі буяла (Куліш). Риба в морі і в ріках буяла]. Ж. в своё удовольствие (пользоваться жизнью) - заживати життя, світу. Ж. по барски - панувати. Стараться жить на барский лад - помазатися паном, гнути на панство. Ж. бедно, с бедой - бідувати, жити лиха прикупивши, горювати. Ж. в тяжёлых условиях - тяжко бідувати, поневірятися. Ж. в бедности - жити при злиднях, убого, при вбозтві. Ж. миролюбиво (ладить) - ладнати, згоджатися. [Німець з французом у Швайцарії ладнає, а лях з москалем гризеться. Невістки якось між собою добренько згоджаються]. Ж. смежно, в соседстве - сусідити, сусідувати, сидіти поруч кого. [Германці сусідили з слов'янами]. Ж. на счёт чужого века - заживати чужий вік. Ж. уединённо - самотіти, жити самотою, відлюдно. Ж. хорошо с кем - (гал.) тривати добре з ким. Ж. в семье жены - у приймах бути, жити. Ж. воинской ратной жизнью - воячити, (архаич.) воїнствувати. Ж. чем - жити з чого, за чим. [З літератури жити не можна було, жилося з служби (Єфр.). Живемо за самою картоплею, а хліба вже давно не бачили]. Ж. трудами рук своих - жити з праці рук своїх, жити з пучок. Живмя жить где - невилазно десь сидіти, дуже вчащати куди, (шутл.) лягти і встати десь, ложки мити десь. [Вона в їх і лягла і встала, а додому не дуже й навідується. Він у неї й ложки миє]. На свете всяко живёт - на світі всякого буває. Здорово живёшь - з доброго дива, ні з того ні з сього, ні сіло ні пало, гарма-дарма. [Причепився гарма-дарма]. Живущий - той хто живе десь, той що живе десь, (поселившийся) оселений, осілий десь. (См. Жительствующий). Живущий дальше - дальший. [Наважилися попитати землі в дальших панів (Грінч.)]. -щий на земле - наземний. [Наземні істоти не можуть жити в воді].* * *1) жи́ти (живу́, живе́ш); ( существовать) животі́ти; (проводить всю жизнь, вековать) вікува́ти, -ку́ю, -ку́єш; (чувствовать себя, поживать) ма́тисяжил-был — фольк. був собі́, жив-був
\житьть в согла́сии (согла́сно, в ми́ре, ми́рно; в ладу́, ла́дно; в сове́те) с кем — жи́ти в зла́годі (в зго́ді, ти́хо, ми́рно, в ми́рі, в миру́, в ладу́, в споко́ї; в поко́ї) з ким, ладна́ти з ким
2) (пребывать, проживать где-л.) жи́ти, прожива́ти, пробува́ти, ме́шкати; сидіти, -джу́, -ди́ш -
2 пан
м.1) (обращение в Польше, Чехии, Словакии) signore m2) уст. (хозяин, дворянин, помещик в Польше, на Украине, в Белоруссии) padrone, signore; signorotto ( не при обращении)••или пан или пропал — o la va, o la spacca; perduto per perduto; prendere o lasciare; bere o affogareпаны дерутся, а у холопов чубы трещат — quando gli asini litigano chi ne fa le spese sono i barili -
3 пан
қисми аввали калимахои мураккабба маънои «ҳама», «том», ки ба ҳама дахл доштани амал ё ҳодисаи дар қисми дуюми калимаи мураккаб ифодашударо нишон медихад: пангерманизм пангерманизм; пантюркизм пантуркизм м1. ист. пан (пеш аз революция помещик дар Украина, Белоруссия ва Польша)2. ист. (хозяин, господин) хӯҷаин, хоҷа (дар Украина ва Белоруссия пеш аз революция)3. ист. обращ. пан, ҷаноб, оғоз4. вежл. обраш. Пан (дар Польша ва Чехословакияи хозира) <> пан или пропал; либо пан, либо пропал погов. пан хайр чӣ бодо бод; жить паном меҳнат накарда бо роҳат рӯз гузарондан -
4 Побарски
по-панському, паном. Жить -ски - жити по-панському, паном (діло) жити. [Мірошник паном діло жив (Греб.)]. -
5 барин
(мн. бары и баре) пан; (мелкий) панок, підпанок, полупанок, недопанок; (большой) панюга, пан на всю губу. Жить барином - паном жити, по-панському жити, паніти (-ію, -єш). Делаться, сделаться барином, барыней - паніти, сов. спаніти, попаніти, помазатися паном. Баре - пани, панство, панва, панота.* * *пан; ( мелкий помещик) пано́к, -нка́, пі́дпанок, -нка, полупа́нок -
6 барски
по барски по-панському. -ки жить - жити паном, ж. по-панському.* * *нареч.по-па́нському, по-па́нськи, спа́нська -
7 между
предл.1) с род. п. на вопрос: где? в каком направлении? и с твор. п. - а) на вопр.: где? - між, поміж, проміж, межи, помежи, промежи ким, чим и (реже) чого, поміж, межи, помежи кого, що, (редко) міждо, поміждо, проміждо ким, чим; (среди) серед, посеред кого, чого; (из-за, среди) з-поміж, з-проміж, з-помежи кого, чого. [І зразу встала стіна між мною й товаришами, між мною й життям (Коцюб.). Поміж небом і землею (Франко). Халупка стояла поміж закинутих, з забитими вікнами, осель (Коцюб.). Чутка, розійшлася поміж люди (М. Грінч.). Він залюбки попасає проміж ліліями (Біблія). Тихі пошепти розходились по селу межи жіноцтвом (Єфр.). Межи білих хаток (Основа). Межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Ой, літав я кожну нічку помежи горами (Рудан.). Ходив чумак з мазницею помежи крамниці (Рудан.). Отаке як завелось міждо старшими головами, то й козаки пішли один проти одного (Куліш). Хто стояв поміждо мужиком та паном (Грінч.). З-поміж садів видко церков (Федьк.)]. Речка течёт -ду гор - річка тече (по)між, (по)межи горами. Я нашёл -ду своими книгами вашу - я знайшов між (межи, поміж) своїми книжками вашу. Ударить -ду глаз - ударити межи очі. -ду ногами - проміж (поміж) ногами. [Йому пробіг собака проміж ногами (Номис)]. Он очутился -ду двух огней - він опинився межи (між) двома огнями; йому і звідси гаряче і звідти пече. Пройти -ду Сциллой и Харибдой - пройти між (проміж, межи, промежи) Сциллою і Харибдою. Находиться -ду страхом и надеждой - перебувати (бути, жити) між (межи) страхом і надією. Колебаться -ду кем, чем - см. Колебаться 2. Читать -ду строк - читати між (поміж) рядками. Бывать - ду людьми - бувати серед людей. Жить -ду добрыми людьми - жити серед добрих людей, між добрими людьми. Разделить что -ду кем - поділити що кому или між ким, поділити що на кого. Что за счёты -ду своими! - та які рахунки між своїми! та що там своїм рахуватися! -ду прочим - між иншим. [Між иншим, свою найкращу оду написав ибн-Сіна по-арабськи, а не по-перськи (Крим.)]. -ду тем -1) (тем временем) тим часом. [Зінько тим часом протиснувся до рундука (Б. Грінч.). Тим часом кухарі дали вечерю (Крим.)]. А -ду тем (а) - а тим часом. Мы разговаривали, а -ду тем ночь наступала - ми розмовляли, а тим часом ніч надходила. -ду тем как - тим часом як. Он веселится, -ду тем как мы работаем - він розважається, тим часом як ми працюємо;2) (однако) проте, одначе, однак, тимчасом, аж, (диал.) ажень. [Між людьми хоч і багато спочувало, проте ніхто не поквапився залучити чуженицю до себе (Єфр.). Я думав так, аж воно инакше (Сл. Гр.)]. А -ду тем (б) - а проте, а тимчасом, а отже. [Казали недобрий борщ, а проте увесь виїли (Сл. Гр.). Здається однакову ніби-то науку виносять (вони) перед люди, а тимчасом вражіння од них цілком протилежне (Єфр.). Освіти філологічної я жадної не здобув, а отже взяв пообгортавсь усякими словарями (Крим.)]. Знала, что он лгун, а -ду тем поверила - знала, що він брехун, а отже (а проте) поняла віри; б) с твор. п. для обозначения взаимн. действия - між (межи), поміж, проміж ким, проміж, поміж кого. [Розказала про сварку поміж нею та дідом (Грінч.)]. Говорить, шептаться и т. п. -ду собою - говорити проміж (поміж) себе, між, проміж, (редко) проміждо собою. [Вони до молодих промовляли підсолодженими голосами, але проміж себе напророкували молодим усякого лиха (Єфр.). Діти шептались поміж себе (Коцюб.). Вони говорять проміждо собою щирою українською мовою (Крим.)]. Дети совещались -ду собой - діти радилися поміж себе, між (проміж) собою. -ду ними начались ссоры - між ними (у них) пішли (почалися, зайшли) чвари. -ду нами будь сказано, пусть это останется -ду нами - між нами кажучи, хай це (за)лишиться між нами; в) с твор. п. на вопр.: из какой среды? из кого? - з-поміж, з-проміж, з-між, з-межи кого, з кого, з чийого гурту. [Цар обібрав з-поміж своїх вельмож людину мовну (Крим.). Хто зуміє з-проміж нас співати за тобою? (Самійл.). Найближчий до хана з-між радників (Леонт.). Хто з вас негрішний, нехай перший кине на неї камінь (Біблія). Ми оберемо гласних, а гласні з свого гурту оберуть голову (Крим.)]. Лучший -ду ними - найліпший (найкращий) з-поміж (з- проміж, з) них, з-поміж їхнього гурту. [Зінько з-проміж них був найрозумніший (Грінч.)]. Выбирать -ду кем - вибирати з-поміж, з-проміж кого. Выбирайте -ду мной и им - вибирайте з-поміж нас котрого;2) с вин. п. на вопр.: куда? - між, межи, (реже) поміж, помежи, проміж, промежи кого, що. [Инше (зерно) упало між тернину (Біблія). Вліз межи молот і кова(д)ло (Номис)];3) (в сложных словах) см. Меж 2.* * *предл. с твор., род. п.між, по́між (ким-чим, кого-чого); ( среди) серед (кого-чого)\между на́ми [говоря́] — в знач. вводн. сл. хай про нас ця річ
\между тем — тим ча́сом; ( однако) проте́; диал. пре́цінь и преці́нь
См. также в других словарях:
ПАНОВАТЬ — ПАНОВАТЬ, паную, пануешь, несовер. (обл. устар.). Жить паном (см. пан в 1 и 4 знач.), верховодить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
Пановать — несов. неперех. местн. Жить паном, господином; барствовать. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
ЗВАНИЯ - СОСЛОВИЯ — Служат соборно, а едят подворно. Попово брюхо из семи овчин сшито. Что поп, что кот не поворча, не съест. Не пиюще, не ядуще, а пенязи беруще. В поповский карман с головкой спрячешься. У попа сдачи, у портного отдачи не спрашивай. Не бери у попа… … В.И. Даль. Пословицы русского народа
ДОСТАТОК - УБОЖЕСТВО — На бедняка и кадило чадит. Лучше подать через порог, чем стоять у порога. Лучше подать в окно, чем стоять под окном. Дай Бог подать, не дай Бог брать (т. е. подаяние). Приведи Бог подать, не приведи Бог принять! Богатому старость, а убогому… … В.И. Даль. Пословицы русского народа
ПАН — муж., южн., зап. барин, боярин. Жили себе пан да панья, сказ. Он живет паном, хорошо, в достатке. Панок, полупан, небольшой. | Паны, в разных русских ·губ. ляхи и литва, переселенные в давние войны, в виде ссылки. | Панки, забытые потомки… … Толковый словарь Даля
Франкисты — полухристианская религиозная секта, возникшая среди польских евреев в середине XVIII в. Она явилась конечным результатом двух причин: 1) мессианского движения, волновавшего еврейский мир после появления смирненского лжемессии Саббатая Цеви (см.)… … Энциклопедический словарь Ф.А. Брокгауза и И.А. Ефрона
богато — пышно, королем, барином, как пан, как король, набобом, паном, справно, полным домом, щедро, состоятельно, на набоб, ни в чем не нуждаясь, припеваючи, зажиточно, шикарно, обильно, как набоб, с шиком, в достатке, великолепно, обеспеченно, не… … Словарь синонимов
пан — а, м.; ПА/НИ, нескл., ж. Помещик в старой Польше, Литве, Белоруссии и на Украине. ► И недоем и недосплю, А милых Козочек к себе я прикормлю И паном заживу у нас во всем Полесье. // Крылов. Басни //; Смотри мне, Явдоха, говорила она… … Словарь забытых и трудных слов из произведений русской литературы ХVIII-ХIХ веков
ЛИХОЙ — (слово двусмысленное как благой), молодецкий, хватский, бойкий, проворный, щегольской, удалой, ухорский, смелый и решительный; | злой, злобный, мстительный; лукавый. Лихой малый, лихие кони, лихой наездник. | Лихой человек, лихое дело, лихая… … Толковый словарь Даля
ИРИНАРХ — Прп. Иринарх, затворник Борисоглебский, с житием. Кон. XVII нач. XVIII в. (ГМЗРК) Прп. Иринарх, затворник Борисоглебский, с житием. Кон. XVII нач. XVIII в. (ГМЗРК)(Илья Акиндинович; июнь 1548, с. Кондаково Ростовского у. (ныне Ростовский р н… … Православная энциклопедия
Серко, Иван Дмитриевич — (Сирко) популярнейший кошевой атаман запорожских низовых казаков, личность по мощности своей и богатой событиями жизни почти легендарная. О первой половине его жизни достоверных известий не сохранилось. Определенно установлено лишь место его… … Большая биографическая энциклопедия
